Н іде не зустрічав я більш доброзичливих людей і
не бачив більшого тепла і відданості в їхній вибірковій, обачливій дружбі.

Томас Джефферсон, третій президент США,
колишній американський посол у Франції

Перед тобою, шановний читачу, книга нашого земляка, поета та публіциста Олександра Дробахи . Це третя книжка з серійного проекту наукових та художніх досліджень про Гетьманщину-Україну. Концепція цього видання полягає у вирішенні долі нашої держави вольовим  національно-патріотичним устрем­лінням усього українства. В історико-літературних нарисах, крізь призму неординарних життєписів історичних особистостей, з якими письменник зустрічався під час мандрівок, досліджуються зв’язки між Україною і Францією від часів королеви Франції Анни Ярославівни і до наших днів. Автор акцентує увагу на питанні збереження українських коренів у французькій культурі, про наші нації, які є особливо близькими за духом у прагненні до свободи.
Окремої розмови заслуговує публікація проти антиукраїнської політики царизму французького сенатора Казимира Делямара (1797-1870 рр. Його праця «15-мільйонний народ, забутий в історії», опублікована 1869 року, була настільки ударною і неприємною для антиукраїнських сил, що надрукована в Україні лише на початку 2000 року. Автор визначає місце рутенського (тобто українського) народу серед європейської спільноти, який стримав навалу монголо-татарських орд. Це те, чого в Україні багато хто не знає. Ті кілька сторінок звернення до французького сенату висвітлюють українську історію такою, якою вона була: «Цей народ… має свої традиції, свою мову, окрему від московської і польської, має виразну індивідуальність, за яку бореться». Делямар підкреслює: «До Петра І – це руси, або русини, а земля Русь, або Рутенія». Звісно, меморандум французького сенатора викликав незадоволення тодішнього Петербурга. Після того, як Делямар видав ще й карту під назвою «Лінгвістична і політична мапа сучасної Східної Європи», та розмістив на ній українські терени від Курська до Чорного моря і до Угорщини, спецполітвідділ російського посольства почав збирати і нищити книжку. Про єдність української нації від Кубані до Сяну твердили також французькі вчені Вікеснель, Мартен та інші. Автор книги описує перебування вишгородського оркестру «Водограй» у французькому містечку Жуані, в Бургундії, де глядачі були у захваті від виконання «Запорізького маршу», «Марсельєзи» та інших відомих творів під орудою маестро Ярослава Глєбовича. Не обминув п.Олександр і тему політики. Він глибоко роздумує над виразом «Вся політика — це місцева політика». Це правдивий вираз. Адже все починається з малого. Наприклад, якщо порядок буде у селах, то це позитивно відзначиться на районі, області, країні. Адже політика — це не лише вирішення долі країни, народу, місцевості, а й буденне життя. Тож якщо кожен з нас зацікавиться життям навколо себе і спробує поліпшити його, то він зробить краще і собі, і політиці також». Книга буде цікава всім, кому не байдужа історія України та історія нашого краю.


Підготувала Сисюк О.