Все прекрасне на Землі створене з любові до коханих. Тема любові пронизує сторінки грубезних романів, оспівана в піснях і романсах. З любові до темноокої Марії із села Рудки на Полтавщині у травні 1843 року склались поетичні рядки Євгена Гребінки "Очи черные, очи страстные, очи жгучие и прекрасные", які ось уже третє століття лунають на нашій планеті, — кажучи по-сучасному, стали всесвітнім хітом. А як не згадати слова палкого співця кохання і невтомного кавалера В. Гюго: " Людина завжди залишається людиною, і та крихта розуму, якою, може бути, вона володіє, майже або частково втрачає, коли лютує пристрасть... " . Окреме, але ж і поважне місце у вияві палких почуттів посідають листи славетних письменників. Адже ті твори (включно з інтимними листами, призначеними не для стороннього ока) складають частину їхньої творчої спадщини, є важливим джерелом для досліджень літературознавців та читацького загалу.

Не зайве торкнутися і такого питання: як ставились письменники до того, що з часом їхнє інтимне листування стане відоме широкому колу читачів, чи не завдасть прикрощів родині, ну, скажімо, дружині, коли вона довідається про листування з коханкою? Досі така проблема існує серед нащадків великих письменників. Категорично відкидав таку можливість І. Бунін, довго вагався Ф. Достоєвський. Тривалий час лишалося чи не "державною таємницею" листування В. Маяковського і Лілі Брік. Марк Твен серйозно, хоч і не без гумору, ставив умову, що таке може статися через 50 чи навіть 100 років після його смерті. Але ж у більшості таких застережень листи з’являлися друком значно раніше—у Зібраннях творів чи виходили окремими книжками. Та, на жаль, чимало листів втрачено назавжди, і в багатьох випадках виною тому ставали... ревнощі. Дружина Золя, довідавшись про зв’язок чоловіка із Жанною Розеро, спалила листи до неї. Так знищено частину листування Бальзака, Гюго та інших письменників. Проте, мабуть більшість дружин, ба навіть коханок, як Жюльєтта Друе — подруга Гюго, розуміли: все, що вийшло з-під пера талановитого чоловіка, друга, належить не тільки їй чи спадкоємцям. Тож частина листів видатних письменників представлена у Зібраннях творів і становить невід’ємну частину творчої спадщини.

Українська особиста епістолярія представлена досить широко. Частина увійшла до Зібрань творів, інша зберігається у Державному Центральному архіві літератури і мистецтва, чимало, мабуть, і в родинах.

Отож попереду широке знайомство з художніми зразками освідчень в коханні, відомостями про інтимне життя художників слова XIX і XX століть. Саме з листів, дібраних до цієї книжки, ви дізнаєтесь чимало цікавого з життя класиків світової літератури, глибше зрозумієте витоки, суть того чи іншого їхнього твору, збагатитесь мудрими думками видатних майстрів слова.

Підготувала Тихова О.