Останнім часом в Україні спостерігається чималий інтерес  до правління османських султанів. Цьому посприяв сучасний турецький серіал «Величне століття», в якому йшлося не лише про могутнього султана Сулеймана, а й про його супутницю та дружину Хюррем султан. У Європі вона відома як Роксолана. Український дослідник Ярослав Кісь виводить це ім’я із назви українських земель Червоної Русі (територія Польського Королівства), яку в XVI столітті називали Роксоланією, Роксією.  Те, що ця Роксолана була їхньою землячкою, мабуть, стало вирішальним для українців, які ретельно стежили за подіями турецького серіалу. Чотири сезони поспіль вона грала «першу скрипку» - і врешті досягла успіху. Роксолана стала впливовою жінкою не лише в покоях султана, а й в усій Османській імперії, якою згодом правитиме її син Селім. Однак цього Роксолані не судилося побачити. Вона померла, не дочекавшись його сходження на османський престол. Та навіть через 500 років після смерті Роксолана залишилася найбільш шанованою особою не лише в Туреччині, а й в усьому мусульманському світі. Адже саме вона збудувала на території тодішньої Османської імперії багато мечетей, шкіл, лікарень та їдалень для бідних і знедолених, караван-сараїв для подорожуючих, турецьких бань (хамаків) та акведуків, що не лише тішать око турків і арабів, а й досі використовуються за призначенням.
Пропонуємо вашій увазі книгу кандидата мистецтвознавства Олександри Шутко «Роксолана: міфи та реалії» , яка чи не вперше звернулася до вивчення біографії Роксолани на підставі не лише українських, а й турецьких, польських, російських, західноєвропейських та навіть американських досліджень. Такий підхід дозволив відкрити нові, досі невідомі широкому загалу українців факти з життя цієї величної та недосяжної жінки. Кращому розумінню того, як вона потрапила до османського гарему та стала султаною, сприяло вивчення автором мови, традицій турків, певних історичних та геополітичних процесів, які відбувалися того часу в Європі та Азії.

Тихова О.